Учні школи спробували свої сили в поетичній творчості. Найкраше вийшло в учнів 11 класу Пономаренко Віти, Арутюняна Михайла та учениці 4 класу Пономаренко Софії.
Лист Матері бійцю АТО
Привіт, синочку. Як ти милий?
Чи їв, чи пив, чи спав, чи досить сил?
Чи тепло вдітий, чи зігрітий,
Чи сподіватись нам на мир?
А я за тебе кожен вечір
Молюся, милості прошу
Я перед Богом на колінах,
Твоє життя я бережу.
Ти як повернешся рідненький,
Весілля ми заграємо
І будем бавити онуків,
Ми з дідом обіцяємо.
Ти тільки бережи себе,
Тебе просим, благаємо.
Всі друзі, родичі, село –
Усі тебе чекаємо…
Чекала мати все дзвінка,
Обняти сподівалася…
Та чорна птаха-смерть в вікно
До матері ввірвалася…
Пономаренко Віта, 11 клас
Смысл жизни
Все время хочется тянуться к большим деньгам и славе,
Но вот недавно понял я одно:
Жить ради денег, ради всей забавы –
Это не правильно, это гнилое дно.
Жить надо так, чтобы тобой гордились,
Чтобы родители сказали: - Наш сынок!!!
Живите так, чтобы не отступали,
От тех дорог, что свыше вам дано.
Мне говорят: - что толку – жить без денег,
Без славы, без богатства, без затей?
Но лишь любовь вас искренно согреет
И понимание всех близких вам людей.
Арутюнян Михайло, 11 клас
Моя Україна
Рано-вранці прокидаюся я –
Мене вітає Україна моя:
Широкі поля, зелені сади,
Куди не глянь – краса навкруги!
Люблю Україну! Люблю за все:
За річку Дніпро, що невпинно тече,
За безмежні степи, могутні ліси,
Моря і озера чарівної краси.
Я горда тобою, моя Україно,
Моя роботяща, співуча родино,
За синєє небо, за жовту пшеницю,
Рушник вишиваний, смачну паляницю.
Сьогодні країна моя у біді:
Вставай, патріоте, її захисти!
Я кожного вечора щиро молюся,
Бійців зберегти прошу я Ісуса.
У Господа миру прошу для країни
І вірю – не стане вона на коліна.
І буде разом зі мною зростати,
На зло ворогам цвісти-процвітати!
Пономаренко Софія 4 клас
| 
